Любов – могутня сила. Сила зла,
Бо не одних на грішний путь звела.
Філософи і мудреці од віку
Шукали та оту заразу ліки.
І український геній – наш Кобзар
Дав мудрості нам превеликий дар,
Його закон віки літа над нами:
Кохайтеся, але не з москалями.
А час іде, стираються кордони,
Глобалізація та інші забобони
Зробили нас населенням планети,
В якому москаля вже не знайдете.
Чи тут Шевченка мудрість шкутильгає??
Е ні, він внуків крізь віки чекає,
Щоб під пером новий закон воскрес,
Його нам дав Подерев’янський Лесь .
Народ гуде: ганьба, на як він може!
Це словоблудство грішне і негоже.
Та заповідь він дав нового часу:
«Не вір, мій сину, цьому підарасу».
А я як автор лиш додам від себе:
Не пхайтесь у майбутнє без потреби.
Сидіть в інеті, думайте, читайте,
А поки перше з другим поєднайте.
