© Валерій Іноземець, 12-03-2011
|
Листок жовтіє, в"яне на долоні,
І зморшками покрилася рука,
І десь не десь, а сивина у скронях -
Пройшли колись щасливії літа
Так хороше було, бо поцілунок - перший,
Так хороше - бо небо голубе,
Так хороше, що неможливо стерпить
Усе нове, п"янливе і стрімке.
Нема чого жалітися на долю:
Літа спливли, як човен по воді,
У глибині очей нема і крихти болю,
Хоча журба й лишила зморшки на чолі.
Кохав по справжньому, бо здатен був кохати,
Розчарувався, бо жорстокість є,
Вигнанцем був, бо не хотів мовчати,
Й не попускав того, що міряв за своє.
Листок жовтіє, в"яне на долоні...
Й житя його, як мить того листка.
Й сльозу, що накотилася, солону
Змахне стареча, але вправна ще рука.
|
|
кількість оцінок — 0 |
|