я напишу про тебе як ти не ходиш до мене в гості
як зима затікає білим молоком снігу поміж волосся
і кипить перелякано і млосно під серцем ягідним морсом
наче сумління людське засіло зіграти з піратами в кості
бачити тебе по п’ятницях –сині очі, звичайні джинси
кидати камінчик снігу мов постріл дратливий із тиру
знаєш у тебе просто такі до болю знайомі валідні риси
затримаюсь на хвилину - апельсини вагітніють миром
чи весною
де вона вчорта поділась проклята продажна дівка
стане краще хоч якесь Восьме березня мімозні армії
тільки в мені вже вільготне погруддя Криївки
погляд - як самурайський змій віхола барабанна
і дивись мені в очі зможеш щоб як дитиною не мигнути
потім взяти за руку назвати енігматичною епігонкою
я обіцяю вирости у тобі стеблиною дивної рути
зброєносець погладить землю тюльпанними кроками
