неначе якесь прокляття – рожева личинка сну
блокбастером увірветься і зірве здобич пісну
о п’ятій коли ти дихаєш спасенням і осуд –труп
о восьмій заграє Бумбокс : метеликом влучить в гру
йдеш до вини, чи- ванної вдягаєш шкіру нових ілюзій
віриш що в моніторах сузір’ям тріпочуть друзі
і кожен з них – серце твоє поява дорогоцінна
і ти відчуєш які теплі у них долоні та осінні коліна
рано всміхаєшся ведеш дітей у освітні заклади
зима ковтає тебе снігом і пастилками лимонадними
потім робота , без якої пусті і пухнасті кишені
донька із лялькою успіху казок гарбузове зерня
син хоче ролики люди скласти екзамен на совість
екстерном відбувається день і рушає на жилаві лови
нічого не проситимуеш тільки дрібничку милу -спати
ідеш по скловаті, збираєш подвиги ртутні і ратні
він насупить брови і скаже: дитя, божевільне
почуха потилицю зачепить оком на полотні свіжу олію
купу літер під щокою сережки розкидані і мобільний
чорна вуглина кота заворкоче в напрузі Вія
