І лежиш ти платиною струєних піль
Та знелюднених сіл струповиськом;
Тільки зрідка просиплеться зоряна сіль,
Тільки потяг огнів струмовиськом –
В далину, що мов пісня зніміла − пуста,
Що дітви поковтала рої.
Хворовито-жовтаво палають міста
Цілоніч, та вони не твої…
