Дві години йшов дощ
Під вікном залишилась сама
Схематична і жовта береза
Я зникаю у темряві пам'яті
І гублюся востаннє сказати
Щось прощальне тобі й нетверезе
Слухай...
Як годинами довго вночі
Говорили, мовчали і плакали
За дверима залишені стіни
Під рекламами або плакатами
Слухай...
Як осінні дощі на лиці
Розмивають пудровані вилиці
Ти, фрагментом самотнім бруківки
Озирнутись забув і приснилося
Ти стоїш, озираючись, в профіль
І гортанно, пронизливо слухаєш
Затихання моїх кроків
Слухай...
Текст видалено автором твору
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design