|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 28169, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.145.68.94') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Цикл поезій
|
|
|
| © Антоніна Спірідончева, 02-03-2011
|
Свіжість весни
Свіжість вітру сполохала мізки
Після сіро-задимлених зим:
Розірвала вікно й занавіски
Та зненацька заскочила в дім.
Освіжила думки і полиці,
В порожнечу накидала слів,
Фон кімнат, що давно уже вицвів,
Розірвала на сотні шматків.
І гукнула на повні легені:
- Пийте свіжість кохання й весни,
Яку вітер і сонце у жменях
У квартиру до вас принесли!
Хай спить
Хай зимове покривало
Собі спить,
Поки радість не настала
Й не гримить.
Поки не пробився в небо
Дух весни
І не чеше її гребнем
Кіс рясних.
Поки промені холодні
І скупі
Бережуть свої долоні
У теплі.
Земле, спи, поки відважна
Міс Весна
Бій веде за неосяжні
Небеса.
Весна
Помарніла і зблідла весна,
Показала свої чорні зуби
Між сухих і покривлених грубо
Її вуст – божевільна краса!
Проковтнула скелети зими,
І назовні з відкритої пащі
Полетіли ворони пропащі
І упали в брудні килими.
Ця весна так благала небес,
Щоб очиститись в їх порожнечі
І набратися сили для втечі –
Не почув її голос хтось-десь.
Підвелась, билась крильми в вікно,
Бо закрили його якісь люди,
Не злетіла, укрилася брудом,
Почорніла. Цвісти не дано.
2010р.
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
