Ті що далеко є від свого
Саме від рідного далеко
Душі не гріє рідний клекіт
Хащі й байдужість на дорогах
Почуєш їх, вдаряє тривога
В душі чужий весняний шепіт
Спрямований до тих дотепів
Які гріхом вбивають Бога
Гріхи породили відсутність
Бур’ян невіри на правд полі
В брехні як в воді каламутній
Відважно дихають лиш трутні
А діти наші правди голі
Бо чужа мова в рідній школі
22.02.2011р.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design