Мовчанка підскоком летить по хвилинах як білка
Повіки солоні і темні в затінку від сосон
Щось сумно щебече про губи гарячі і білі
І білка шурхоче у теплій траві на осонні
Мовчанка тремтить мов кущі горобини, що чорна
Липкими долонями спить подорожник на литках
Холонуть думки мов комахи, рукою сполохані
Колишуться пахощі неба у лісі, у липні
Мовчанка змовкає притиснута сонцем до тіла
Пружиниться в теплу траву шурхостанно і впевнено
Підскоком летить по хвилинах сполохана білка
До темних заглиблень у тиші, гортанно зеленій
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design