О, лютий, лютий,
вельми жаль :
все віхола … і в наші душі.
Після бурану віти груші
Малюють ніжно пастораль.
Аж ось гарнесенька синичка –
Це незбагненне божество,
Живого взимку торжество,
Сидить на гілочці – о, звичка,
Понад снігами одинока,
Моя рідненька незнайомка:
На північ хвостик, дзьоб – на південь.
Чекає на кохання й квітень.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design