Побивання невбогої над убогою долею (традиційний сaйн-фікшн)
1. Передмова:
Милий мій, ненаглядний,
я б тобі була найкращою дружиною:
зварила, попрала, поприбиpала б,
під ніс їжу поставила (завжди поставила б!),
і шо головне - трійко діток-царевичів
тобі повила б..
Милий мій, ненаглядний,
недоторканне моє божество!
Я б тобі заради тебе
зробила yсе на світі!
2. Зав´язка:
О, любове моя,
мій чоловіче,
я би простила тобі зради,
і сині моноклi під очима,
і жменю вибитих зубів,
і вставну щелепу -
і най горять-горять на попіл
і пропадуть пропадом
ці кляті аліменти -
мій Пресвятий Чоловіче -
ідеальнішої не знайдеш жінки!
Я ж би про зраду мовчала,
наче Зоя Космодем´янська,
і за віру у щире кохання
згоріла б дотла,
наче Іванка з міста Д´Арків..
Я ж би, наче Ярославна,
плакала за тобою,
наче Ольга, "вогняною голубкою"
прийшла би тобі на поміч..
я ж би, наче Царівна-Жабка,
що перетворилася на чисту,
войовничу енергію,
знявши зі себе шкіру,
стала б "щитом від стріл i мечів"..
я б, напевне, якби мала
цю надприродню силу,
обволокла тебе всеохоронним панцирем,
зітканим з найтонших і найміцніших
вoлокон-павутинок..
я б накрила тебе, нарешті, собою,
наче товариш Матросов,
чи то матінкою-землею..
бо ти ж, чоловіче,
такий крихкий глиняний посуд:
в землі-охоронниці, знаю,
тобі буде найкраще!
Я ж би тебе, мій соковитий,
мій оковитий,
зі самої ненаситної любові iз´їла б!!!
О, заклинаю, будь-будь-будь
моїм чоловіком!!!
3. Кульмінація:
Будь лише моїм чоловіком! -
я ж би молилася за тебе
кожної неділі
і ставила дорогі свічки
(наче символ нашої пристрасті)
у церкві і на цвинтарі!.. " -
