Кажеш винна я в гріхах і все фіксовано
Проявник на плівку всеспоганення - я заперечую
І цукатами у роті тане голос - я зіпсована
Відчайдушна, вперта, суперечна
І відкинута пантофлею твоєю, доброчесною
Усміхаючись ромашкою до сутінків - це зимоліто
Темні вишивки гірких зізнань завершені
І куди мене змовчати чи подіти?
Кажеш винна, і відлига пахне кроками
Зупинились ми під місяцем в безвиході
Тільки з зорями на скрепках - жовто-мокрими
Я ще досі можу говорити
Ти холодний, ти розбитий, покалічений
Я розмита акварелями - годинами
Хочу ще щось ще раз заперечити і несподівано
Несподівано мовчу - втомилася
