Ти мов ця троянда що в’яне на осінь
Щоб в красу вдягнутись удруге весною
Й насолоджувати весь світ в перлах – росі
А в думках читати як було зимою
Я, моя кохана
Хоч осінні роки
Вимолюю ранок
Тому в мене спокій
Ні років твоїх я не рахую нині
Не числив я вчора і мабуть ніколи
Тішить те що в серці не те що на спині
Що душу радує і не кормить болем
Тебе моя мила
Якщо Бог дозволить
На життєвих крилах
Понесу соколом.
12.02.2011р.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design