Голубі силуети соснового запаху лісу
У імлі розкладаються тіні всіх тих, хто минає
Знавіснілі вітри у шпарини свідомості втішно
Заганяють голки помилок і сумління... чекаю
Завтра прийде моє забуття і моя індульгенція
За снігами і мітлами темних осик вздовж дороги
В жменю падає сон, в жменю вітер свистить своє скерцо
І нема в мене жмені, у яку я сховала б тривогу
Голубі силуети соснового запаху значень
Пахне оцтом дорога, алюмінієм, потом і кригою
Я чекаю свого зубуття, у пробілах нестачі
Тих, хто більше не прийде.
