Все падає вниз,відлунює та летить.
У Лету, у відчай, у час нездійснення.
Забуті слова , забуті думки та натхнення.
Обірвані струни і музика вже не звучить.
В криниці душі голоси тих хто чекає
За гранню , за маревом , за небокраєм.
Нескорені вершники смерті блукають
І ночекрилі ворони не замовкають.
Віщують довершення часу і втрати.
Дитя не родилось у лоні благої Арати.
Ще буде багато чого: зради і страти.
Поки навіть самі останні збагнуть
Що є один лише вибір :
Померти або повстати.
