У лютому я стану лютеранкою.
Але до лютого ще так далеко,
а я так мало ще тобою плекана
і крові клекотом так кволо кликана!
Усоте стану совістю столикою,
але цієї ночі - я коханка.
У березні я стану берегинею.
Але до березня ще треба жити,
тому зізнайся волхве-ворожбите,
якому ворон - ворог, вічність - воля,
що я байстря принесу у подолі!
Але цієї ночі - я княгиня.
У листопаді стану листоношею.
До листопада треба ще померти,
а я так мало ще була відвертою,
не налюбилась із тобою вдосталь!
Остання ніч постане, наче осінь,
але за інші ночі - перепрошую!
