В огромі неба потонули зорі,
П"янкі меди застигли в янтарі, -
Краплини на вустах хмільні.
І ми пили гарячі вина,
Душа в блаженстві як дитина,
То плакала від щастя, то сміялась.
Це як фантазія була. Твоя душа кохалась
У полум"ї згоряючи моїм,
Два серця палко обнімались,-
Моє ховалося в твоїм.
Любов текла морозивом на тілі,
Душі твоєї пелюстки білі
Розвіяли вітри в кімнаті, за вікном.
Та швидко випились вино. Зирнула пляшка голим дном,
Бо щастя було так коротке,
Неначе й зовсім його не було.
