А ти мене не розчаруй ніколи:
Це моя вада, а чи крихта талану.
Маленьким був, а потім і від школи
Ступив у світ – коли так сталось, навіть не збагну.
А ти свою любов веди так ніжно,
Щоб її серце не стискалося в жалю.
І коли навіть замете волосся сніжно,
Нехай частіше з вуст твоїх до неї : « Я люблю…»
