подих осені......
на шклі небо.......
зимовими колисковими вітер.
ми - діти
твоїх,своїх чужих ілюзій.
любі друзі!!!!!!!
танго спогадів і дерева
голі, змучені і вчорашні,
ніби шпальти останні здогадди
вже не перші і ще не завтрішні.
підвіконник моїх ілюзій і вазони твоїх недописів
любі друзі......
ох,любі друзі!
тільки й чути з рядків часописів
ми мовчали :
допити каву вже не вперше нам не вдавалося
зі вікном догоріло завтра -
в чашці цукром любов зосталася
