Зіграй на мені! Чим я гірша за фортепіано?
За клавіш сукупність і дерево у поліролі?
Тих клавіш торкнись, ну а потім мене – незрівнянно:
Вони ж чорно-білі, а в серці моїм – кольорові!
Зіграй на мені! Чим же краща за мене гітара?
Ці вдало вмонтовані дротики в гнуте поліно?
Візьми нас в обійми і визначся хто тобі пара,
Відлунюють струни чиї в твоїм серці повільно...
Зіграй на мені! Що знайшов ти в дірявій сопілці?
То різьблений кіл - він порожній і суть його в дірках...
Мене пригуби і забудуть вуста твої кіл цей,
Не личить мені до суперниць обтесана гілка.
Зіграй на мені! Я найкраща з усіх інструментів!
У серці моєму і клавіші, й струни, і дірки...
Лише обережно - вони за тертя іскрометні.
Зіграй вже! Зіграй на мені! От настрой мене тільки.
