Жив на світі ключик,
Плакав щогодинки,
Бо у цього ключика
Не було шпаринки.
Раз піднявся ключик
У якусь хвилинку,
І пішов шукати
Ту свою шпаринку.
Від дверей до хвірток
Світом він тинявся,
До воріт гаражних
Навіть примірявся.
Від села до міста,
Майже без зупинки,
Він вставляв свій ключик
У усі шпаринки.
Обійшов він світу
Більшу половину,
Та не міг знайти він
Ту свою єдину.
І в якомусь місті,
На якомусь ринку
Він зустрів гарненьку
Нічию шпаринку.
Ладна і фігурна,
Лагідна, не дика,
І для цього ключика
Зовсім невелика.
І тепер на вушко
Шепче половинка:
«Ти - мій ніжний ключик,
Я - твоя шпаринка».
«Повставляв я ключик
Не в одну шпаринку…
Так знайшов я маму,
Засинай вже, синку».
Частину другу читати тут: http://gak.com.ua/creatives/2/27856
