Коли мете з порогу сніг
Та залітає в хату хутко,
Немов, дзвінкий, дитячий сміх
М’якеньке стелить хутро.
А з-під віконня зстрибує печаль
Й біжить поза слова безмежні,
І вітер вереском у синю даль
Кричить, немов, із осені лелека.
Коли сніжинки у таночку
Малюють небо в пурпуровий цвіт –
Дитинством витканий віночок
Серед обмерзлих, дерев’яних віт.
А річка подихом з-під льоду
Випаровує весняні дзеркала –
Малюнками снує відлигу
Краєвидом…
Зима.
Коли мої підігнуті коліна
В долонях тиснуть пальці рук
І я сиджу оголена і мила
Пускаючи сніжинки в друк –
Сама…
Зима.
Й мороз за плечі обійма.
