Віртуальний малюнок реального світу
З словами, що створені кимось чужим
Та добре знайомим і добре помітним
Забутим, закритим і дуже легким
Хто б так мальовничо писав мої фрази?
І хто б так за мене творив і бажав?
Чому ж я до нього не маю відрази
Хоча після зустрічі лише втрачав?
Навіщо мені його дивні забавки
Такі незбагненні і знову чужі
Як ним же змальовані всі мої мавки
Вони як думки - віртуальні й живі
А я - я шукатиму втечу до себе
Щоб знову позбутися створених слів
Написаних кимось на моєму небі
В яке я один якось зранку злетів...
