руді цурупалки
депресії моєї
як крихкий таріль
у посудній лавці
ламаються об
мерзле твоє серце
й дурних думок
атаки відбивають
чому так довго
я іще тримаюсь
і не бажаю
здатися в коханні
тому що вірю
я ще не облозі
і ще засвітить
сонячний світанок
мовчання мури
і нічні химери
ховаються
під маскою прощання
та знай
що все прощу тобі я завше
лиш зради чорної
я не прощу ніколи
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design