Ти людей спасала завжди від стихії,
Ти немов продовження чоловіка й тата,
Ти одна надія в люті сніговії,
Дерев'яна подруго, снігова лопата.
Ти стоїш на вулиці, прямо за порогом,
І не те щоб нікуди в хаті тебе діти,
Я тебе тримаю там лише для того,
Бо працюєш краще, щоб себе зігріти.
Я б найняв бульдозер, вивіз сніг би "МАЗом",
Чи купив би техніку та... мала зарплата.
І тому нам доля завжди бути разом,
Що ж, стрибай у руки, снігова лопато!
