зіштовхнулися світло й пітьма
в споконвічнім двобої на силу
зіштовхнулись в провулках і скверах
припорошених тлінністю міст
у вагонах вони
ті ж у відчаї в рейки вчепились
так зчепилися разом
в круговерті
життя та смерть
навіть в символі тім
що принесли з Далекого Сходу
із китайських дворів
де Конфуцій ступав босоніж
всім відомий інь-янь
що принесений задля народу
та народ все те бачив
але просто забувся
на трипільських із глини горшках
та і глину забув
щоб ліпити прийдешнє майбутнє
бо вже ліплять його не ті та і зовсім не те
а у наших кишенях пожмакані гривні присутні
тьмяно дивляться з них Ярослави з потворним лицем
так ми йдемо собі
опустивши голови й очі
якщо дух опустився
тоді годі спасіння шукать
але й досі ще чути
як доносяться тупіт і крики
то у душах
у наших
іще борються смерть і життя
але вибір за нами
хай чого би не говорили
хай воюють світи
та без віри то все дарма
бо хто вірить той світло
і життя його світлом стало
а хто темряву смокче
знать не відає
що він пітьма
