Я намалюю твої очі:
Надвечір сірі, зранку - голубі...
Неначе хтось мене зурочив:
Я покохала - проросла в тобі.
Неначе той факір таємний,
Зачарував на довгу мить:
Ти не дозволив - хай бринить -
Жіноче серце, як вишневий
Листок під зиму у садку.
Зустріну зимоньку стрімку,
А навесні, як сніг розтане,
Твоє кохання сонцем стане.
Вклонюся серцем я струмку
Зі слів кохання, що устами
Мене зігрієш віч-на-віч.
Я відповім, що в тому річ:
Серед зими одна була,
А так хотілося тепла,
Бо твої очі, як та ніч.
