Сьогодні я хочу бути сама, але поруч з Любов’ю.
Тішити слух, пестити тіло єдиним Тобою .
Сьогодні я хочу торкнутись зірок, як ніколи –
Подихом крізь видих Тебе.
Запалились вогні де-не-де крижинками долі,
Розповзлися по цілому небу павутинням життя,
Я маю величезну потребу
Від якої нема вороття, бо тільки для Тебе створена я.
Подаруй мені свято вечірнього балу
Де я Попелюшка в наївному вбранні
Приводжу планети до ладу
Й не зникаю а ні в північ,
Ні на світанні.
Протираю хустиною кутики – круглі боки,
Збентежені грані - зірки.
Вітер співає в долонях, так шепче звабливо…
Мій Боже, прости!
Сьогодні я хочу земної Любові,
А не Твої занебесні світи.
Я хочу лежати у ліжку
І тикати пальцем у простір буття.
Бо дав же пізнати Свою самотність,
Як чашу терпкого вина.
Заніміли вуста
І присмак абсолютного щастя
Опустив Твої небеса
На Землю, мов грішне причастя.
