Палало вогнище і гріло,
І іскри сипались з небес…
Ти притуляв до дуба тіло,
І заспокоював себе:
Не все в житті ще відгоріло.
Не все в житті ще відгоріло,
І ще надія є жива -
В минуле птаха відлетіла,
І щезла миттю як сова…
І ніч сховала її крила…
І ніч сховала її крила…
Та ти услід чомусь не звав…
Луна у далеч тріпотіла…
Вже й попіл вітер розвівав…
І дуб тепло твоє ввібрав…
Та ти вже спав…Душа лиш тліла…
