Дон-дон-дон… Дон Кіхот
годинник і свічка
осінь не вічна
обрізками паперу на землю падає сніг
шпалерами мемуари
зайві титри
тобі-мені
арфи
пливуть човниками з веслярами-куртизанками
до неба
так мені і треба
вона - свічка і тобі приємно біля неї грітись
ЗТЕРТИ З ГУБ САЖУ
Молитись
Учитель не грає
Скерцо
Мовчить сивий сторож рим і звуків
Ховає очі
ТАК НЕ ЗРАДЖУЮТЬ!
Так стають святими
І рими рими…………рими……….
Вона роздягається як повінь восени
І ти боїшся її взяти
Як Адам яблуко
І хочеш як дощ притулку
Бери її
Бери її за руку
І поведи у світ поезії з вітряками………..
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design