Люблю вокзали – солод і сміття.
Дитина плаче та гармошка грає,
І димно, і ніхто тебе не знає;
І пахне пивом, але потом дужче,
І все минає, бо усе минуще…
Крізь вітер скло – то малолітній варвар.
І яблуко розчавлене об мармур…
2
Десь при вікні, край лавки
Вранішнього швидкого
Хтось відшукає скалки
Серця мого живого.
Десь у куті, край лавки,
В видимленій плацкарті,
І не зібрати скалки,
Не віднайти на карті…
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design