Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2553
Творів: 46309
Рецензій: 90449

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Поезії

Маска

© Любов Опасаненко, 11-01-2011
Закрий обличчя маскою німою
І рот заший ти ниткою тугою,
А потім загубися в сірім полотні
Й у зручній позі  на роки замри.
Забудь своє ім’я і особливість,
І знову ігноруй нову можливість
Звільнитись з лап старезної брехні,
Яка навчає нас боятись самоти.
Маріонеткою в руках чужих звикай
Співати, танцювати й не пізнай,
Що там за цілісністю механізму
Немає місця путам егоїзму.
Свобода і самотність разом ходять,
Бо правду показати люди не дозволять,
А ризикнеш – то плюнуть тобі в слід
Й упевнять всіх, що це найбільший гріх.
Хай страх керує кроком і думками;
Замкнутий дух під сімома замками,
А слово, звільнене від лицемірства,
Застрягне боляче на рівні безнадійства.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Це - поезія...

© Maria Goncharenko, 13-01-2011

Це - поезія,

© Maria Goncharenko, 13-01-2011

[ Без назви ]

© Валерія, 13-01-2011
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.5492770671844 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …