Ніч між туманів гойдає стежину,
Тіні немов на сторожі.
Ось чоловік приголубив дружину
Знов на любовному ложі.
Ти ж, коли раптом пригорнеш коханку,
Знай, що за куплену втіху
Кара спіткає іще до світанку.
Вигребеш ой на горіхи!
Хитра, мов лис
І проста наче швабра,
Духів пекельних насіння,
Знай, завітає вночі Чупакабра
І не буде від неї спасіння!
Руки матусині втоми не відають,
Але ж роки не напровесні.
Добре, що діти частенько провідують.
Виросли чемні та совісні.
Та ж, коли раптом забудеш ти матінку,
В блуді загрузши та хтивості,
Змусять тебе пригадати граматику
Людяності і поштивості. –
Хитра, мов лис
І проста наче швабра,
Духів пекельних насіння,
Знай, завітає вночі Чупакабра
І не буде від неї спасіння!
Свято в родині… Столи з вінегретами,
Щука, господарем вуджена.
Рясно пляшки височать мінаретами,
Келихів цокання збуджене.
Добре ж пильнуй, бо якщо з оковитою
Заприязнишся надовго ти –
З торбою пустить дорогою битою,
Що не прихопиш і чоботи!
Хитра, мов лис
І проста, наче швабра,
Зміїв зелених насіння,
Вижене з хати тебе Чупакабра
І не буде від неї спасіння!
