І день і ніч зриває листя
Потужний вітер....не змовкає.
І день і ніч людина кожна
Знаходить доленьку....й шукає
І день і ніч і день і ніч
Спішить той потяг в забуття,
Заводиться і вирушає,
А ймення потягу - життя.
Він їде швидко,як політ,
Але ж йому на тім шляху
Багато відається бід.
І день і ніч він виживає
І бориться він за свободу.
Свою частиночку шукає
І все боїться впасти в воду.
І день і ніч він їде стрімко,
Змагається як той борець
І вдалині він баче стінку,
Останню станцію - кінець.
І день і ніч він доїжджає
Весь виснажений в забуття.
І потяг цей вже точно знає,
Яке тяжке воно - -ЖИТТЯ
