Крізь грань думок, я не вихожу знов.
Крізь призму мрій, іду я уперед.
Моє життя було неначе мед,
Яке оспівував би не один поет.
Я не знайду життя своє,
Жагуче серденько моє,
Я загубила десь на дні
Коли сказали вже мені
Як ти від нас усіх пішов,
Мабуть, ти щастя не знайшов
На цій землі, а що ж мені,
Ти ж не приходиш навіть в сні,
А я чекаю, ти прийди!
У мій чудовий сон зайди,
Ми проведем чудовий час,
Який буде лише для нас.
