Ранкове сонце засіяло, навкруги світ весь пробуджало.
Пташки пісні свої співали, на творчу працю надихали.
Відкрились двері із кімнати, пробігли босі ноженята
В їдальні грюкнув холодильник,
В опочивальні дзеленчав будильник.
Жінка в дитини запитала:
- Чому Марійко рано встала?
Почувсь веселий голосок:
- Матусю, я піду в лісок!
Збирати буду там чорниці, зароблю грошей на крамниці.
Матусю, хочу Вам допомогти,
Харчів додому принести
Купити хочу Вам вбрання,
У Вас скоро день народження.
Жінка розгублено стояла, до себе доньку пригортала.
Ніжно в голівку цілувала.
Почувся тупіт на подвір’ї, дідусь запитує в Марії:
- Чи ти зібралась, а чи ні?
Давно співали вже півні.
Худчій, потрібно поспішати,
чорниць, щоб кошик нам набрати.
Дівчина кошика взяла, до лісу з дідусем пішла.
Домовились напередодні, збирати ягідки сьогодні.
Онучці дідусь пообіцяв, відповідальність на себе взяв,
Назбирати ягоди допомогти та до базару відвезти.
Удвох працювали до знемоги,
Щеміли руки, боліли ноги,
Хотілось сісти відпочити,
З’їсти хліб з салом, води попити.
Та їм потрібно поспішати
До верху кошик наповняти.
І ось поставили на стежку два кошики в синю мережку.
Удвох раділи й посміхались
Ніби й не працювали – грались.
Швиденько з’їли свій обід,
Один за одним пішли вслід.
Дійшли до шляху, до зупинки не було жодної заминки.
Автобус вчасно їх привіз, дідусь крехтів, насилу зліз.
Щоб не платить сумні налоги, торгують вдвох поруч дороги.
Чекають вони покупця, благають Господа Отця,
Щоб в поміч став у їхній справі.
Тапці у мами вже діряві. Потрібна їй нова хустина.
Єдина в мами я дитина.
Хто ж допоможе як не я. Тата у нас давно нема,
Залишив як дізнавсь про мене. Мабуть донька йому не треба…
Погляд в очах – одне благання, ніби надія ця остання.
До дівчинки я підійшла, ягідку на смак взяла, сказала, що смачна й чудова.
Створилась черга враз здорова. Дівчинка вправно торгувала, гроші напрягшись рахувала.
Лишилось пригоршні зо дві, а це кажу продай мені.
У дитини очі засіяли.
- Тітонько, Ви тут стояли?
Дякую Вам за допомогу.
- Ні, крихітко, скажи це Богу.
А зараз час вам поспішати, дарунки матінці купувати.
За руку взяв дідусь Марійку й повів в книгарню на Петрівку:
- За твій дитино Божий дар куплю новий тобі буквар.
Учись, науку ти вивчай, своїй сім’ї допомогай.
Душею добра й старанна ти, хочу тобі допомогти.
- Дідусю, а що Вам купити? Води холодної попити!
Наберусь сил і в путь дорогу. Розвієм мамину тревогу.
Матусю треба берегти, колись за неї будеш ти.
Дві долі поруч – суть єдина, старий дідусь й мала дитина.
Мудрість і любові чисті почуття, початок шляху до щасливого життя.
