Все знову починалося спочатку -
Шалене сонце і холодний сніг.
Прикликана богами до порядку,
Присіла я на кам'яний поріг.
Кидаючи в лице солоні бризки,
Співав мені пісні дев'ятий вал.
Душа моя - душа авантюристки,
Дивилася крізь темряву дзеркал.
Я стільки літ сміялася із долі,
Тепер вона бере на кпин мене
Якщо цей світ іще не збожеволів,
То це його принаймні не мине.
Здригнеться камінь, кинутий у спину
І душі предків мертві відлетять.
Я ж зупинилась тільки на хвилину,
Погомоніти з морем про життя!
