У сні в український рай
Зайшов Святий Миколай
Президента він відвідав
Каже, сядь, буду сповідав.
Президент – гріхів не маю
Крім тих які забуваю
Перед вами за все каюсь
Поправитись обіцяю
Ти мені не обіцяй
Слухай що говорить край
Миколаю на Донбасі
Де живуть ще люди наші
Вони кажуть що я їх
Чи їх бути то є гріх
Вони мене попирають
І повірте поважають
І претензій в них немає
Що до моєї особи
Президенте в вас хвороба
В вас є очі що не бачать
Як народ втомлений плаче
В вас є вуха що не чують
Тих які у сурми дують
Все це гріхом президенте.
Свята. Народ жде презентів.
Новий Рік. Різдво Христове...
Ви хочете чужу мову
Мову яка зневажала
Коли нас окупувала
Ввести як другу державну
А цю рідну мову славну
Викинути у підпілля
І тут чините зусилля
З регіоналами братами
Пишете країні драму
І не каєтесь при тому
І як вірити такому
Я перед собою каюсь
Влада мені довіряє
Довіряють регіонами
Що ставив на п’єдестали
Симоненко зі своїми
Теж проти мене не гримить
А мій тезко, Миколаю
Вже як колись не співає.
Чому? Скажу тобі Святий
Він вже й серед своїх втратив
На Майдані величали
Бути разом обіцяли
Коли прийшли до корита
Там наїлися до сита
Що змогли то тайком вкрали
Так теж роблять регіонами
А вони це ж твої діти
Ти їм мов те сонце світиш
Президенте глянь в майбутнє
Щоб для краю не став трутнем.
Ну що ж Святий Миколаю
Не всі мене поважають
Ти це знаєш я це знаю
Що вороги зневажають
Я як голова держави
Все це роблю не для слави
А для нашого народу
У погоду і негоду
Ось президенте Вікторе
Негуєш Голодомори
Яких світ зве геноцидом
Ти говориш Йосиф дідо
За це все поносить вину
Тим низуєш Україну
Москві лізеш під спідницю
Народ вийде на вулицю
Й буде тебе розчисляти
Тоді прийдеться тікати
А може так зле не буде
Може зрозуміють люди
Що над їх добром паную
Й за це колись ушанують
Ні Вікторе прийде зміна
Тебе кинуть на коліна
І скажуть хрестом лежати
Потім будуть зневажати
І так викинуть з палати
Тебе і усій твій почет
І чи схочеш чи не схочеш
У забуття тебе кинуть
За те що продав Вкраїну
О ні Святий Миколаю
На це доказів не маєш
Що я ворог свого краю
Тут мабуть перебільшаєш
Те що чиню все для нього
В церкві молюся до Бога
А в якій чи можна знати
Московська усім нам мати
Патріарх руський Кирило
Дихнув в мене дим з кадила
Філарет де він був тоді
Він має шану в народі
Про це знає ціле небо
І тобі це знати треба
Коли Київ прийняв віру
Там де Москва жили звірі
Скажи що мені робити
Щоб народ почав любити
Живеш в серці України
Докажи що ти їй сином
Хай лунає в усіх школах
Ваша українська мова
В Раді усі депутати
Нею мають спілкуватись
Назви всіх справжніх героїв
Живих і що впали в бою
За Самостійну Вкраїну
Бо вони є її сини
А що скажуть комуністи
Сам знай те що їм повісти
Мудро скажеш зрозуміють
Брехав будеш сам здурієш
Тим з Луганська що сказати
Що Вкраїна усім мати
Даю рік тобі Вікторе
Коли сумніви побореш
Коли край буде радіти
Прийду до тебе з привітом
Поки що не відпускаю
Гріхів які нині маєш.
21.12.2010р.
