тобі треба їсти побільше яблук
і дивитися сни про осінь
вірити що то вже останнє
з дев’яти тих можливих кіл
далі буде чистилище і
Беатріче фарбована в платину
поведе тебе у стерильні свої небеса
добре хай не вона
(ти не любиш блондинок)
хай патлатий і трохи неголений янгол
відчинить двері твого персонального раю
апартаменти з вікнами на захід все включено
подушки свічки чорний шовк і текіла
у динаміках голос Хетфілда і трохи дум-дезу
щовівторка тусовки з вином і кальяном
по суботах гулянки з крилатими неформалами
а у п’ятницю доставка свіжих віршів
ще не вмерлих українських поетів
і все буде ок
аж поки недільного ранку
(ти саме п’єш каву з корицею)
крізь звуки богемської рапсодії
проб’ється нахабний шансон
ти побіжиш на балкон
у розпачі стукати в стіни
а потім твій ангел розкаже що там
рай дяді Толі таксіста
хороший був чоловік
інвалідів возив безкоштовно
його підрізали п’яні клієнти
у нього вважай не було гріхів
(крім звісно любові до міші круга)
ти поклянешся терпіти
але ці хрипкі голоси за стіною
розіпнуть твій мозок і
конаючи у найдальшому закутку раю
ти подумаєш
ліпше б я
не вмирала
ніколи
