|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51558
|
| Рецензій: |
96010
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 2697, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.117.78.87') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
вірш
|
|
|
| © Вячеслав Семенко, 24-11-2006
|
Подощово ліс розкраплено,
між дерев - ярами припарки,
гіркотою жовтолистою
тиша осені наповнена .
Скрип , розмови нерозбірливі
з-під землі , чи десь під кронами ,
в спину - погляди докірливі
душ , гілками розгалужених.
Вирва раною потворною
кровоточить серце осені,
у шаленстві рукотворному
піднялась земля в застиглості...
Вкрите дно іржі солоністю
точить часу незагоєність-
незакінченою повістю
з обгорілими сторінками.
"Со святими ..." - понад зрубами,
"...упокій.." - злітає круково.
Скорострілами. обрубано
зліт нескореної юності.
Як сухотний кашель вогкістю
в підземеллі схрону точиться -
зрада б"є невідворотністю
в скроню націосвідомості.
Невідмолені,непрощені,
душі вічною спокутою,
калиновістю пророщені ,
краплі крові ронять осінню.
Під корою злого домислу
чистота ідей похована...
Переважило коромисло
вже останніми патронами.
"Ще не вмерла..." - обірвалося,
лісом - грім при небі чистому.
І луною обізвалося
в поколіннях ненароджених.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
