Знаєш що?
Ми не маємо права.
Сипле сніг на траву бажань.
підморозило слід недавній
нерозлучності
інь та янь.
Знаєш,
краще мовчи.
Бо тихо.
Бо говорить
лиш білий сніг :
як в долоні мої
ти дихав,
як летіли
в стрімкому сні,
як твою
зігрівала руку
моїх пальців
бліда печаль.
Ми не маємо права.
Послухай
тихий шепіт
білих
мовчань.
