Знаєш що?
Ми не маємо права.
Сипле сніг на траву бажань.
підморозило слід недавній
нерозлучності
інь та янь.
Знаєш,
краще мовчи.
Бо тихо.
Бо говорить
лиш білий сніг :
як в долоні мої
ти дихав,
як летіли
в стрімкому сні,
як твою
зігрівала руку
моїх пальців
бліда печаль.
Ми не маємо права.
Послухай
тихий шепіт
білих
мовчань.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design