А у тому вікні позіхає ліниве алое,
І незвіданно осінню пахне від теплих долонь.
Сірі тіні...Жіноча...Чекайте – і їх стало двоє...
І печаль. І дощі. І в пустому каміні – вогонь.
А в поблеклих очах...Ні, не бачу – густі тумани.
Довга лінія долі – та жаль, що у інший бік...
Довга лінія серця – а, значить, навіщо драми?
Ну не принц – то й не принц. Що до того?
Зате чоловік....
Сині тіні. Дві подушки. Спокій. Це значить – двоє...
Чорна кава парує – і крапає з серця лід...
Сірий триптих вікна. Жовті штори. Ліниве алое.
Мудра жінка готує на завтра смачний обід...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design