Розмалювало сонце влітку
Вишневий сад в горох червоний.
Буяє лист дощем обмитий.
Я прагнула у сад по квітку,
Як пролунав твій телефонний
Дзвінок. О, літо! Славне літо!
Чекав мене в саду ти радо.
Я усміхалась: ми ж бо друзі?
А сонце щоки лоскотало -
Вмовляло: не ходи до саду.
Аж ось і ти в вишневій смузі,
І моє серце тало, тало...
Ти простягнув в долонях вишні -
Що їх смакую, добре знав.
І поклик твій, і руки ніжні...
А потім - ягоду зірвав.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design