Я впадаю в залежність від твоєї присутності
Десь приблизно за крок між провиною й сутністю.
Вічні наші розмови заражені сухістю.
Запліснілі секунди, прошу вас, посуньтеся.
Просувається серце від п'яток до пострілу.
І хто знає, що буде. І хто скаже, чи вистою.
Серед слів затуманених. Поміж мрякою млистою
Я стою і чекаю тебе біля пристані.
