Багаті не люблять своїх дітей,
Багаті люблять свої гроші.
Біологія любить множину людей.
Релігія вчить,що "це"-не хороше.
Для творця слів прокляттям є слово,
Для творця дітей-власна дитина.
Стаючи заручником рідного дому,
Прагнемо собі невчасної кончини.
Молодь думає,що старість-мудріша,
Старенький собі зтого тихо сміється.
І тільки тупий,самовпевнений,грішний
Зневажить усіх,кому сумно живеться.
Припустим,є вситель-старий і бездітний.
Хтось лиш співчуває,хтось заздрить йому.
І хоч не страждав він через фіз-вагітність,
Привів не одну духовну дочку.
Завдяки техніці-бачу недозволене,
Не думаю про тих,хто це створив,
Хто заробляє на моєму обезволенні
І переконує.що час традицій-для тупих.
"Адже всі норми й закони-мета слабодухих,
А я собі сам-король і Божок.
Заняття й сім`я?Мені все до...вуха!"
Так кажуть усі,хто попав на гачок.
Гачок-ледь помітний,згубив море душ.
Душ,які в Душу вже не повірять.
Для них слово-не сила,а силу знайдуть
Там,де розумний побачить лиш прірву.
Вислів "святих не існує"-дурниця,
Чергова відмова рівнятись на кращих,
Адже хам ліпший на фоні п`яниці,
І від думки цієї стане пропащим.
