На двір пішли гуляти ми,
Та враз щипнуло в носі,
Бо ж Дід Мороз, на ковзанці,
Поранив ноги босі.
Скалічені, потомлені
Скриплять старечі кості.
Чи марево, чи видиво
Несем до Його Мосці:
Овіяла пуховії, цукрові одіяла,
Для рук – залізні чоботи,
Дня ніг- червоних роботів,
Для вух - рожеві пряники,
Для вуст - солодких равликів.
Нехай нас не займає!
Ну що тепер , Дідусику,
Забавку собі маєш?
Як цю утямиш загадку,
Тоді і пощипаєш.
