Ще учора ходила по росах боса,
Теплий вітер тріпав мої коси, досі
Чую подих його на плечах і грудях,
Тільки холодом віє у шибку грудень.
Відпускаю тебе, лети, пустотливий вітре,
Я чекатиму до весни, як поля розквітнуть.
Ще учора вплітала я квіти в коси,
Соловейко співав, а тепер голосить
За вікном хуртовина та вовком виє,
Замітає стежки мої і надії.
Відпускаю тебе, лети, пустотливий вітре,
Я чекатиму до весни, як поля розквітнуть.
Ще учора у травах проміння грало,
А сьогодні зима і тепла замало,
І сліди замело твої за дверима.
Що ж, мені залишилися тільки рими...
Відпускаю тебе, лети, пустотливий вітре,
Я чекатиму до весни, як поля розквітнуть.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design