У тишині, в ласкавому тремтінні ночі,
У сяйві місяця, у шепоті на зриві дихання
Мого, ховав у карих очах своє нетліннеє тепло.
А я закутана у пасма аури між лебединим
Озером і маревом тебе, любов’ю славила
Твій кожен подих, звук, слівце…
В губах торкалася свобода бажаних грудей,
Впівдумки, напівслова голодних днів, ночей
Ти розливав мене мов темінь світла на тіні
Пристрастей своїх.
І я цвіла!...
Я квітла у дотиках твоїх
У тишині, в ласкавому тремтінні ночі.
І не буди в мені реальність снів, бо я
Тремчу по-юному і знову хочу
Кохатися, як пара лебедів.
