Стихає дощ , білизна
листям золотистим
лягає вниз
і дотик, легкий до грудей
і без благань і без людей
і скуте світло, втома стигла
і проміжки між світом
ти встигла
ти, лиш ти, лиш ти...
листи таємні
слова, птахи, думки
вірші солодкі
подихи вночі, вночі...
І вдень і назорі
вжитті.
Цей сніг,це щастя
ці люди ,вітер, що усюди
і гори і гори слів
польоти снів
шалений роковий наспів
пташиний
дитячий
ти тут, ти є
з колишніх снів
із хмар
з небесних кіл
з ромашкових полів
до тебе завжди плив
летів, горів
до зір щоночі говорив
так тихо , так...
Осінній розквіт рим
і кам'яних вітрил
скуйовджених лісів
і збуджених очей,
ночей ,
відкритих ніг, дверей
ласкавих рук, плечей,
волосся,
коханих рис , прозорих рос
люблю
стихає дощ.
