Стежки, грунтівки, у асфальті траси −
Мої дороги − зашморги для часу.
Бруковані, бетонні, автобани,
Мої шляхи − для намірів колчани.
Пунктири просік крізь лісів безлюддя,
Гірські маршрути, сотані в облуді,
Звірині лази через гниловоддя,
На південь з півночі, із заходу до сходу.
На видолинках, у полях завиті,
Мов долі лінії в долонях світу,
Мої артерії принадливо-знайомі,
Достоту сповнені натхнення та утоми.
То навпростець, то знову манівцями
Моя стезя заплетена із вами.
З пів-ніч в пів-день, зі сходу до захОду,
В житті до смерть' я − вічний ваш заброда.
